Стаття
14 жовтня 2022 року пройшло засідання круглого столу для українських громадських організацій . Ми хочему поділитися результатами цієї зустрічі та розписали для вас всі зміни , яки ми будемо оновлювати в нашій роботі
Пункт 1. Скоротити бюрократію
- Уніфікувати форми подачі заявок на фінансування проектів та форм звітності для асоціацій донорів. Якщо одна зі структур організації відхиляє аплікаційну форму, то українська організація матиме право передати її наступному донору не вносячи суттєвих змін.
- Розробити механізм автоматизація звітування на основі вже існуючих веб-платформ. Донори мають гарантувати прозору систему звітності відповідно до ресурсів, які були зібрані, передані та локалізовані на допомогу українському населенню.
- Скорити термін розгляду заявок до одного місця максимум.
- Донори та міжнародні організації мають створити менторські програми, для невеликих чи новостворених українських організацій. Метою таких програм, має стати залучення представників міжнародних ГО безпосередньо до роботи українських ГО для структуризації звітності та напрацювання навичок двосторонньої співпраці.
- Пріорітизувати розгляд запитів від українських ГО на основі терміновості. Для запитів, що є критичним для порятунку життя певних груп населення має бути створена інклюзія шляхом системи спрощеної перевірки.
- Переклад запитів з української на мову, яка є офіційною в міжнародній організації має відбуватися за її рахунок. В штаті кожної організації співпрацює з Україною має бути перекладач з української на офіційну мову цієї організації.
- Донори, що вже співпрацювали з конкретною українською організацією мають надавати рекомендаційні листи, якщо співпраця пройшла успішно. Ці листи мають визнаватися іншими міжнародними організаціями як частина верифікаційного процесу.
- Генералізувати статті витрат. Звіт реалізованого проекту має складатися із статей та підстатей, підстатті можуть цілковити змінюватися на розсуд грантоотримувача, а статті можуть бути змінені в межах 20% без погодження з донорами.
- Розробити універсальні стандарти перевірки українських організацій, має визнати значна частина міжнародних організацій та донорів. Створити єдину систему, через яку будь-яка українська організація може подати запит на верифікацію своєї спроможності працювати з гранатовим фінансуванням.
- Створити дворівневу систему перевірки для організацій, що лише почали набувати свій досвід у роботі в Україні.
Пункт 2. Солідарність з Україною у найефективніший спосіб. Вплив локальних організацій на формування списків потреб.
- Більшість міжнародних організацій відмовляються від дотримання принципів солідарності через побоювання, що їх можуть засудити після закінчення бойових дій та відмовити у фінансуванні за причини прийняття якоїсь сторони.
Має бути список товарів, на які має право за замовчуванням сторона, яка страждає в конфлікті та несе більшу кількість жертв. Це медикаменти, їжа, теплий одяг, прилади обігріву, засоби гігієни, інструменти для ремонтів та відновлення будівель. Ці товари в якості гуманітарної допомоги мають забечувати цивільне населення та розповсюджуватися на потреби військових для дотримання прав людей, які не обирали брати участь у цій війні, але наразі змушені захищатися.
- Списки медикаментів та їжі мають формуватися виключно за участі представників локальних організацій. Вони мають оновлюватися не менше одного разу на 2 тижні та постачання має бути регулярним, а не разовим..
- В штаті кожної міжнародної організації має бути менеджер грантоотримувачів для швидкого реагування на зміни на території аби попередити виникнення критичних ситуацій.
- Доступ до ресурсів для роботи на окупованих територіях має надаватися організаціям, члени яких мають затверджений досвід роботи на цих територіях до окупації чи під час.
- Бенефіціари гуманітарної та фінансової допомоги на окупованих територіях мають надавати мінімально необхідну приватну інформацію для ідентифікації особи та ця інформація в жодному разі не має бути опублікована на відкрити ресурсах.
Пункт 3. Надати можливість українським громадським організаціям говорити про власний досвід та потреби
- Запрошувати українські організації на щомісячні зустрічі донорів, міжнародні конференції, круглі столи та панельні дискусії. Українські організації мають стати рівноправними членами діалогу про виклики та рішення.
- На конференціях, де розглядаються питання допомоги Україні та співпраця з українськими ГО має бути обовʼязковий паралельний переклад українською, залучені українські організації та звіти по конференції також мають бути перекладені.
- Проведення конференцій, заходів із залученням міжнародних донорів, де будуть висвітлені наступні теми: “Історії успіхів та провалів ГО”, “Основні потреби ГО в Україні”, “Підтримка сільських ГО”.
- Створити платформу, де будуть зібрані різноманітні українські ГО з описами їх потреб, проблем, історій, контакти. Доступність для поширення інформації про діяльність українських громадських організацій на платформах міжнародних організацій. Обовʼязкове згадування грантоотримувачів в публікаціях про проекти.
- Профінансувати роботу журналістів та комунікаційних експертів, які будуть висвітлювати роботу ГО в Україні для міжнародної аудиторії. Розробити буклети про роботу різних організацій та громад в Україні англійською мовою для поширення серед донорів.
Пункт 4. Почніть навчатись в нас
- Проводити обмін досвідом між міжнародними та українськими організаціями, аби показати потреби та передати знання з реагування у критичних ситуаціях, які вже були накопичені.
- Почніть фізично відвідувати українські ГО, хоча б у рамках оглядових екскурсій та знайомств з командами для кращого розуміння реалій.
- Розміщуйте волонтерські позиції від українських організацій на своїх ресурсах, що мають доступ до міжнародної аудиторії. Зараз є потреба у дистанційному волонтерстві, таке як створення публікацій, переклад матеріалів, краудфандинг, пошук логістичних каналів та інше.
- Розробляти пілотні проекти на базі українських ГО, аби масштабувати цей досвід на інші країни або зберігати на майбутнє.
- Створювати проекти з розвитку потенціалу українських організацій лише за умови стабільного фінансування від 1 року та більше.
- Поширення українських моделей фандрайзингу та прикладів фандрейзингових проектів на локальні організації в інших країнах.
- Ми можемо навчити принципам роботи в кризових ситуація для отримання кількісних і якісних показників, визначенню пріоритетів в умовах постійних змін та як наполегливо шукати альтернативні вирішення проблем.
