Стаття
Дослідження про потенціал взаємодії між українською діаспорою та громадським сектором
Ми всі бачили, як у 2022 році світ згуртувався навколо України. Як волонтери за кордоном пакували посилки, виходили на мітинги, збирали кошти, ночами організовували логістику. Але зараз ми розуміємо, що час перейти від реактивної допомоги до системного партнерства. У цих умовах співпраця з діаспорою набуває нового значення. Важливо зрозуміти, що діаспора — це не просто “гаманці” чи амбасадори. Це — суб’єкти. Це — люди з різним бекграундом, різною мотивацією, і, головне, з потенціалом бути не лише донорами, а співтворцями рішень, змін, нової України.
Але що стоїть за словом “діаспора”? Як вона діє? Які мотивації рухають людьми за кордоном? І що може зробити громадянське суспільство в Україні, щоб ця співпраця була ефективною, рівноправною і сталою?
На ці питання відповідає дослідження “Партнерство через кордони: як діаспора і НУО формують нові моделі співпраці”, яке підготувала БО “Національна мережа розвитку локальної філантропії” у співпраці з аналітичною агенцією DataDriven.
У цьому дослідженні:
- проаналізовано три основні хвилі української діаспори та відмінності у їхній мотивації до підтримки;
- виявлено ключові бар’єри для сталого залучення діаспори;
- наведено міжнародні приклади інституалізації діаспорної допомоги;
- сформульовано практичні поради для громадських організацій і держави, які прагнуть будувати партнерства, засновані на довірі, а не лише на ресурсі.
Завантажуйте повний текст дослідження нижче:
