Стаття
Наука рухає світ уперед, але часто за її проривами стоять не лише вчені, а й ті, хто інвестує в майбутнє. Від хімічних законів Лавуазьє до космічних телескопів — підтримка філантропів дала людству шанс на великі відкриття.
Сьогодні філантропи інвестують у широкий спектр сфер — від медицини та біотехнологій до штучного інтелекту, кліматичних змін і технологій боротьби з пандеміями. Під час пандемії COVID-19 саме приватні донори сприяли прискоренню розробки вакцин, а в умовах глобальних викликів їхні інвестиції в екологічні та інноваційні технології набувають особливої важливості.
- Роль кисню у процесі горіння
Французький хімік та філантроп Антуан Лоран Лавуазьє вважав, що державна освіта базується на «науковій комунікабельності» та філантропії. У 1775 році Лавуазьє показав, що до горючої речовини впродовж горіння приєднується кисень, а в 1783 році Лавуазьє і Лаплас виявили, що на виході горіння водню — чиста вода. Ці відкриття заклали основу сучасних наукових поглядів на природу горіння.
Оскільки у той час було дуже важко отримати державне фінансування для науки, тому Лавуазьє використав свої фінансові ресурси, щоб відкрити дуже дорогу та складну лабораторію у Франції, щоб вчені-початківці могли навчатися, не шукаючи фінансування для своїх досліджень.
Він також виступав за публічну освіту населення у сфері науки. Він заснував дві організації, Ліцей і Музей мистецтв і ремесел, які були створені, як місце освіти для громадськості. Зараз Лавуазьє вважається ключовою постаттю хімічної революції.
- Thirty Meter Telescope (Тридцятиметровий телескоп)
Це астрономічна обсерваторія, яка наразі знаходиться на етапі будівництва та матиме 30-метрове сегментне дзеркало. Дзеркало складатиметься з 492 шестикутних сегментів по 1,4 метра загальною площею 664м2, що дасть змогу збирати в 9 разів більше світла, ніж найбільші з наявних наземних телескопів. Порівняно з телескопом Габбла, зображення, одержувані з нового телескопа, будуть приблизно в 10-12 разів чіткішими. Коли телескоп побудують, він стане другим у новому поколінні Екстремально великих телескопів. Будівництво стало можливим зокрема завдяки Гордону Ерл Муру, який пожертвував $200 млн на будівництво Тридцятиметрового телескопа.
- Вакцина від COVID-19 та тест на туберкульоз
Біл та Мелінда Гейтс активно займаються питаннями вакцинації від різноманітних хвороб: коронавірус, ВІЛ та СНІД, туберкульоз, малярія, поліомієліт тощо. Їхній фонд надав Глобальному фонду протитуберкульозної вакцини Aeras понад 280 мільйонів доларів на розробку та ліцензування вдосконаленої вакцини проти туберкульозу для використання в країнах з високим рівнем захворюваності на туберкульоз. У серпні 2012 року фонд у партнерстві з PEPFAR, USAID та UNITAID оголосили про завершення угоди щодо зниження вартості комерційного тесту на туберкульоз (система GeneXpert). Цей тест може замінити мікроскопію мазка – метод, вперше розроблений у 1880-х роках Робертом Кохом. Мікроскопія мазка часто не виявляє туберкульоз в осіб, які також мають ко-інфекцію ВІЛ, тоді як система GeneXpert може виявити туберкульоз у ко-інфікованого пацієнта. Крім того, система може показати, чи є конкретний штам туберкульозу стійким до бактерицидного антибіотика рифампіцину, що є загальноприйнятим показником наявності мультирезистентного туберкульозу.
Починаючи з 2020 року, Фонд Білла та Мелінди Гейтс виділив сотні мільйонів доларів на фінансування ініціатив, пов’язаних з кризою громадської охорони здоров’я, спричиненою COVID-19. Наприклад, вони інвестували в німецьку компанію BioNTech, що першою розробила вакцину у партнерстві із американським Pfizer. Але разом з винайденням нових вакцин фонд також займається питанням забезпечення щеплень для менш заможних країн.
- Зміни у підходах до імунотерапії
У 1953 році Говард Г’юз власним коштом заснував Медичний інститут Говарда Г’юза у США. Мета інституту – проведення фундаментальних біомедичних досліджень, що включає спробу зрозуміти, за словами Г’юза, «генезис самого життя». У 2017 році дослідник інституту Крістофер Гарсі та його колеги після майже 20 років фундаментальних молекулярних досліджень імунної системи, розробили технологію скринінгу, яка може в кінцевому підсумку призвести до більш ефективної імунотерапії, з використанням імунної системи організму для боротьби з раком. Це стало можливим завдяки тому, що у 2014 році Гарсі та його зробили відкриття, що рецептори Т-клітин є набагато більш специфічними для своїх мішеней, ніж вважалося раніше. Вони змогли зробити це відкриття, розробивши біохімічний метод для просіювання мільйонів антигенів, які можуть бути виявлені Т-клітинними рецепторами. У новій роботі вони застосували подібний метод до зразків пухлин двох пацієнтів з колоректальним раком, цього разу шукаючи справжні мішені лімфоцитів, що проникають у пухлину.
Матеріал підготовлений спільно з Inscience
