24 лютого 2022 року – це дата, яку історія запам’ятає як початок ще однієї європейської війни. Російське вторгнення в Україну вже більше року захоплює наші думки та серця. Війна приносить руйнування та гуманітарну кризу, небачену за попередні кілька десятиліть у Європі, що впливає на просування до Цілей сталого розвитку в Україні та в усьому світі.
Громадське суспільство оперативно відреагувало підтримкою нужденних. Крім значної матеріальної допомоги, європейські суспільства продемонстрували вражаючий рівень солідарності. Європейський Союз змінив свій міграційний режим, приймаючи українців у свої громади.
У цьому контексті фонди громад зробили значний внесок у цю боротьбу в Україні, сусідніх країнах та набагато далі. Також вони очолили місцеві та міжнародні ініціативи.
Фонди громад працюють локально. Вони несуть місію з підвищення спроможності та стійкості місцевих громад. Після року війни в Україні ми думаємо про колег з фондів громад та про їхні громади. Важко уявити, не те, щоб побачити спустошені війною міста.
Незважаючи на те, що слова не передають всього болю спричиненого війною, фонди українських громад продовжують відстоювати свої міста та країну. Вони продовжують свою роботу та допомагають своїм громадам пережити важкі часи.
Українські фонди громад є частиною глобальної мережі, яка мобілізувалася на підтримку України. Ініціатива Фонду Європейського Співтовариства (ECFI) функціонувала як сполучник із перших днів війни. Фонди громад інших європейських країн підтримали українські фонди громад та їхні громади, а також українських біженців та мігрантів.
- Як зазначає Джеймс Магован з ECFI, європейські фонди різними способами сприяли вирішенню гуманітарної кризи, зокрема: «збирали та відправляли гуманітарну допомогу, збирали кошти та надсилали гроші фондам громад в Україні та/або міжнародним організаціям, а також надавали підтримку біженцям. (наприклад, забезпечили речами, транспортом, порадами та рекомендаціями, розміщенням тощо; грантова допомога – надання фінансової підтримки неурядовим організаціям як для фінансування діяльності, так і для загальних операційних витрат; зв’язки всередині та за межами громадських фондів і філантропії – налагодження відносин з муніципалітетами , підприємства та неурядові організації, а також участь у довгостроковій стратегічній реакції).
- Усі сусідні країни зробили свій внесок різними способами. Деякі приклади включають Польщу, Словаччину та Румунію. Беата Гірт із Фонду громади «Здорове місто» згадує, як фонди словацької громади зробили внесок у «збір матеріалів, збір коштів, гранти на підтримку інклюзії на місцевому рівні, підтримку мовних курсів, позашкільні заходи, роботу з більшістю для запобігання та зменшення негативного ставлення до українців, які проживають у наших громадах».
- Івона Олкович з Федерації фондів громад у Польщі розповіла про внесок польських фондів громад: «Наразі ми зібрали та надіслали в Україну подарунків на суму понад 1 000 000 злотих. Це був теплий одяг, ковдри та спальні мішки; павербанки, ліхтарики та рації; їжа довгого зберігання; предмети гігієни медикаменти; та багато інших потрібних речей. Ми виділили 250 000 злотих біженцям, які прибули до нашої країни, головним чином фінансуючи інтеграційні зустрічі та міжкультурні семінари; мовні та професійні курси; психологічну допомогу та візити до лікаря; а також шкільне приладдя та стипендії для українських дітей, які відвідують польські школи. Наразі, завдяки пожертві у розмірі 930 000 злотих, яку ми отримали від #AffinityTrustLimited, ми можемо продовжувати нашу діяльність».
- Європейські країни, що розташовані далі від конфлікту, також мобілізували ресурси. Маґован каже: «Ірландія далеко, але «Стоїть з народом України», як це написано в нещодавньому звіті Фонду громади Ірландії. Важливо, що це стосується стратегічної відповіді на нагальні потреби. Звіт показує, що фонди громад є гнучкими, але думають довгостроково. Фонд громад в Ірландії залучив цільову групу щоб визначити потреби та допомоги інформованомувати про використання ресурсів. Це показує необхідність постійної підтримки»
Усі ці зусилля бачать і цінують українські колеги. Як пише Дарія Рибальченко з Національної мережі розвитку локальної філантропії, «Фонди Європейської спільноти організували багато програм у відповідь на війну в Україні.
- По-перше, це програми підтримки українських біженців за кордоном як пряма гуманітарна допомога та програми фінансування ініціатив для українських біженців.
- По-друге, він підтримує фонди українських громад шляхом збору коштів, гуманітарної допомоги, логістичних центрів і зв’язків із донорами. Тож через чат у WhatsApp ми отримали кілька цінних контактів донорів, які зараз підтримують фонди українських громад. Крім того, Root and Wings Foundation зв’язав нас зі своєю місцевою лікарнею, яка передала близько 30 електричних ліжок. Федерація польських громадських фондів кілька разів доставляла гуманітарну допомогу в Україну. Значну підтримку отримали фонди європейських спільнот».
- Для фондів громад у сусідніх країнах потреба допомогти стала необхідною. За словами Ольковича: «Найбільш значущий досвід, який ми мали під час війни, це коли дві компанії подзвонили мені, щоб допомогти їм переправити товари з Польщі в Україну. Вони хотіли підтримати працівників українських заводів, що належать більшим корпораціям. За нашої підтримки було організовано один транспорт; другий організувала корпорація. Найзворушливішим моментом стала розмова через WhatsApp із волонтером Корпусу миру США, який збирав кошти серед друзів на підтримку цивільних з Благодійним фондом «Барі», де він працював волонтером у 2018/2019 роках».
Тому ця війна не лише про знищення, а й про те, як ми об’єднуємося та дбаємо одне про одного. Хірт ділиться історією зі Словаччини, «нещодавно, коли ми робили підсумок допомоги з лютого до кінця 2022 року – ми нарахували 60 волонтерів, які приходили на допомогу регулярно раз на тиждень, щоб допомогти з розподілом матеріальної допомоги: словаки, українці та росіяни працюють разом».
- Громадські фонди – проміжні зв’язки, що дозволяють діяти на благо. Як пояснює Магован, «По-перше, безпосередній зв’язок між людьми в місцевих громадах і за кордоном, наприклад, через групу WhatsApp фондів спільнот для України, між мережами та між співробітниками фондів громад і волонтерами (я пам’ятаю один випадок, коли автобус використовувався для доставки допомоги, а потім була пропозиція вивезти людей). З самого початку в громадському русі було відчуття солідарності».
Це спільне почуття солідарності між спільнотами та країнами робить громадські фонди необхідними для надання допомоги під час конфлікту та у зусиллях щодо відновлення після закінчення війни.
Універсальність і пов’язаність громадських фондів, їх включеність у місцеві громади та місія, зосереджена на громадах, дозволяють їм відігравати важливу роль навіть у випадках надзвичайних ситуацій і катастроф, сприяючи тому ситуації в Україні та країнах, які постраждали від гуманітарної кризи та вирішення SDG 16. Швидка мобілізація та швидке надання підтримки залежать від потужної спільної довіри до механізму фондів громад та міцних стосунків між практиками фондів громад на місцях. Завдяки своїм діям і наполегливості фонди громад виявилися механізмами, які відіграють важливу роль у підвищенні стійкості місцевих громад і підтримці їх у досягненні SDG 16, роблячи внесок у порятунок життів і сприяючи збереженню миру.
Переклад статті Alliance Magazine https://www.alliancemagazine.org/blog/community-fo…
Автор Стефан Цибіян
Співзасновник і виконавчий директором Науково-дослідного інституту Фагараш (FRI) і Центру глобальних справ і построзвитку (C-GAP), він також є членом правління Фонду громади Țara Făgărașului (FCTF), Румунської федерації громадських фондів (FFCR) та Асоціація практики трансформації (APT).