Євген Клопотенко: «Важливий не розмір внеску, а те, яку користь він приносить»

Євген Клопотенко: «Важливий не розмір внеску, а те, яку користь він приносить»

Євген Клопотенко: «Важливий не розмір внеску, а те, яку користь він приносить»

Євген Клопотенко — шеф-кухар, креативний підприємець, громадський активіст, чия кампанія зрештою привела борщ до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Останні кілька років він активно працює над реформою шкільного харчування, заради якої заснував громадську організацію «Культ Фуд». Паралельно Клопотенко регулярно організовує благодійні збори у зовсім різних форматах: від морозива з борщу, кошти з продажу якого йшли на дрони для бригади «Азов», до великої благодійної вечері у Торонто, яка зібрала близько 150 тисяч доларів (6,5 млн грн) для Дніпропетровської дитячої лікарні. Детальніше про те, чому доброчинність для Євгена — це стан душі, а не питання суми, як він навчився сприймати впізнаваність як ресурс і чому обрав формат громадської організації, читайте далі.

  • З чого почалася твоя благодійність? Можливо, пам’ятаєш, яка перша дія була саме благодійною, бо просто хотілося допомогти?

Усе почалося ще тоді, коли я влаштувався на роботу офіціантом. Саме у цій діяльності я зрозумів, що моє покликання — служити людям. У найкращому сенсі цього слова. Піклуватися про них, створювати для них комфорт і робити щось добре.

Для мене якісний сервіс має дещо спільне з благодійністю. Ти приносиш людині їжу, дбаєш про її настрій і у відповідь отримуєш щиру вдячність. Тоді я вперше відчув, наскільки приємно робити щось для інших і як сильно це мене надихає.

  • Ти заснував ГО «Культ Фуд». Що стало поштовхом до її створення і чому цю структуру було створено саме як ГО, а не як благодійний фонд імені Євгена Клопотенка?

Поштовхом стало моє бажання змінити систему шкільного харчування. Щоб працювати над цими змінами системно, взаємодіяти з державними установами, подавати офіційні звернення та представляти інтереси громади, потрібен був відповідний юридичний статус. Саме тому довелося створити громадську організацію. Благодійний фонд передусім передбачає залучення внесків від інших людей і подальший розподіл цих коштів. У мене ж була інша місія: не створювати фонд свого імені, а інвестувати власний час, знання та ресурси в зміни, які можуть покращити життя дітей і суспільства. Тому формат громадської організації найточніше відповідав суті моєї роботи.

  • Багато людей думають, що доброчинність — це про великі суми чи гучні події. Чи був у тебе досвід, який би це спростовував?

Звичайно. Доброчинність — це не лише про гроші. Вона може бути про час, знання, зв’язки, досвід або власний голос. Наприклад, коли в Києво-Печерській лаврі встановлювали пам’ятник Івану Мазепі, я не долучався до проєкту фінансово. Натомість використав свій соціальний капітал, знання та можливості, щоб допомогти втілити цю ініціативу. Чи можна це назвати доброчинністю? На мою думку, так. Адже я безоплатно інвестував власний час і ресурси у справу, що має суспільну та культурну цінність. Допомагати можна по-різному. Важливий не розмір внеску, а те, яку користь він приносить.

  • Є люди, які хочуть щось робити, але думають: «Я ще не досяг достатньо, щоб віддавати». Що б ти їм сказав?

Допомога — це не лише про гроші. І якщо ви поки не можете підтримати когось фінансово, можете поділитися своїм часом, досвідом або вміннями.

Доброчинність — це передусім стан душі. Це те, як ти відчуваєш свою відповідальність перед суспільством і що готовий зробити для інших. Якщо заробляєш більше — можеш пожертвувати більше, якщо менше — допомагаєш у межах своїх можливостей. Наприклад, можна безоплатно навчати дітей, ділитися з ними професійними знаннями або просто приділяти свій час тим, хто цього потребує. Це теж доброчинність. Щоб почати допомагати, не потрібно чекати на слушний момент. Достатньо зрозуміти, чим ти можеш поділитися вже сьогодні.

  • Реформа харчування — приклад, де твій головний внесок — не гроші, а роки завзятості й кухаря-експерта. Чи усвідомлював ти з самого початку, що це і є твоя форма доброчинності, чи зрозумів це вже в процесі?

Скоріше, вже в процесі. На початку шляху я взагалі не думав про реформу як про форму доброчинності. Просто відчував внутрішній поклик і розумів, що маю це робити.

  • Наскільки твоя впізнаваність — це окремий вид «валюти», яку ти можеш свідомо витрачати на добрі справи? Ти колись думав про медійність саме так — як про ресурс, а не як про побічний ефект роботи?

Відтоді як я став упізнаваним, майже одразу почав сприймати медійність як ресурс, який можна використати на користь суспільства. Це можливість привертати увагу до важливих тем, підтримувати ініціативи, об’єднувати людей і допомагати там, де мого особистого фінансового внеску було б недостатньо.

Загалом, більшість моїх проєктів пов’язана з ідеєю соціального підприємництва: коли ти створюєш корисний для людей продукт, а зароблені кошти далі спрямовуєш на щось важливе. Наприклад, на моєму сайті люди безоплатно отримують рецепти та знання про їжу. Завдяки рекламі проєкт заробляє, а ці кошти ми знову вкладаємо в його роботу та створення нового контенту. Так з’являються робочі місця, розвивається гастрономічна культура, і дедалі більше людей отримують якісний продукт. Для мене і гроші, і знання, і час, і впізнаваність — це різні види ресурсів. І кожен із них я намагаюся вкладати в те, що приносить користь.

  • Ти запускав дуже різні формати зборів — від морозива з борщу до вечері в Торонто на 450 гостей для дитячої лікарні. Як ти вирішуєш, який формат обрати?

Зазвичай формат визначає сам запит. До мене звертаються люди з конкретною потребою, а я оцінюю, чи справді моя участь може бути корисною та ефективною. Якщо розумію, що потрібна допомога, а в мене є час і можливість долучитися, я обов’язково це роблю. Тому я не завжди свідомо обираю між камерним форматом, незвичною колаборацією чи великою благодійною вечерею. Спершу є потреба, а вже на її основі ми шукаємо рішення, яке допоможе привернути увагу, залучити людей і зібрати необхідні кошти.

  • За чим ти відстежуєш успішність своєї філантропії? Це конкретні цифри, зворотний зв’язок від людей чи щось інше?

Я ніколи не оцінюю філантропію за конкретними показниками чи KPI (key performance indicators — ключові показники ефективності ред.). Це точно не той процес, у якому потрібно рахувати власну ефективність або вимірювати, наскільки успішним був саме мій внесок. Я бачу потребу, розумію, що маю ресурс і можу бути корисним — і просто дію. Мені важливо не пройти повз ситуацію, у якій я можу допомогти.

  • Чи хотів би ти, щоб більше медійних людей долучалися до філантропії? Чому?

Мені здається, тут не настільки важливо, чого хотів би я. Адже долучатися до філантропії чи ні — особистий вибір кожної людини. До цього неможливо змусити. Бажання допомагати має визріти зсередини.

Я порівнюю це з підприємництвом. Можна мати підприємницьке мислення, але відкрити власну справу лише тоді, коли настане відповідний момент. Так само і з філантропією. Схильність ділитися та допомагати може бути в людини давно, але проявитися на певному етапі життя, коли вона усвідомить свою відповідальність і зрозуміє, чим саме може бути корисною.

Звісно, медійні люди мають більшу видимість. Тому їхній приклад здатен привернути увагу до важливих тем і заохотити інших. Але справжня філантропія починається не з публічності чи очікувань суспільства, а з особистої внутрішньої готовності діяти.

Поділитись
Інтервʼю
Євген Клопотенко: «Важливий не розмір внеску, а те, яку користь він приносить»

Євген Клопотенко: «Важливий не розмір внеску, а те, яку користь він приносить»

Стаття
Галшка Гулевичівна: філантропія, що стала фундаментом освіти

Галшка Гулевичівна: філантропія, що стала фундаментом освіти

Стаття
Катерина Скаржинська: філантропка, що створила музей для всіх

Катерина Скаржинська: філантропка, що створила музей для всіх

Інтервʼю
Марта Костюк: про вибір формату фонду та благодійність

Марта Костюк: про вибір формату фонду та благодійність

Стаття
Василь Каразін: просвітитель, засновник Харківського університету та філантроп

Василь Каразін: просвітитель, засновник Харківського університету та філантроп

Стаття
Сергій Васильківський: філантропія як творення українського стилю

Сергій Васильківський: філантропія як творення українського стилю

Інтервʼю
Спадщина — це дія: як “Спільний спадок” змінює уявлення про підтримку культури

Спадщина — це дія: як “Спільний спадок” змінює уявлення про підтримку культури

Стаття
Хто такий Василь-Костянтин Острозький

Хто такий Василь-Костянтин Острозький

Стаття
Олена Пчілка: філантропка української культури

Олена Пчілка: філантропка української культури

Стаття
Філантропія та благодійність, у чому різниця?

Філантропія та благодійність, у чому різниця?

Стаття
Симиренки: чим відомі українські підприємці та філантропи

Симиренки: чим відомі українські підприємці та філантропи

Стаття
Світло для прифронтового Харкова

Світло для прифронтового Харкова

Стаття
Фонд громади з Краматорська про міжнародну конференцію в Африці

Фонд громади з Краматорська про міжнародну конференцію в Африці

Стаття
«Я думала, що це буде перевірка, а виявилося — партнерство»

«Я думала, що це буде перевірка, а виявилося — партнерство»

PDF-ФАЙЛ
Звіт про роботу фондів громад 2022-2025

Звіт про роботу фондів громад 2022-2025

PDF-ФАЙЛ
Філантропія по-українськи 2025: хто, як та чому віддає

Філантропія по-українськи 2025: хто, як та чому віддає

PDF-ФАЙЛ
Посібник з волотерства у фондах громад

Посібник з волотерства у фондах громад

PDF-ФАЙЛ
Партнерство через кордони: як діаспора і НУО формують нові моделі співпраці

Партнерство через кордони: як діаспора і НУО формують нові моделі співпраці

PDF-ФАЙЛ
Як створити Фонд громади: практичний посібник для активних громад

Як створити Фонд громади: практичний посібник для активних громад

Стаття
Принцип нейтральності: звідки взявся та що про нього говорять представники міжнародних організацій

Принцип нейтральності: звідки взявся та що про нього говорять представники міжнародних організацій

Стаття
Предки української філантропії!

Предки української філантропії!

PDF-ФАЙЛ
Роль фондів громад України в часи війни

Роль фондів громад України в часи війни

Стаття
Чому важливо донатити регулярно ?

Чому важливо донатити регулярно ?

Стаття
Чим українська література може бути корисна громадським діячам?

Чим українська література може бути корисна громадським діячам?

Стаття
Українська молодь розвиває свої громади та робить внесок у перемогу

Українська молодь розвиває свої громади та робить внесок у перемогу

Стаття
Цифри чи сенси? Як змінюється логіка вимірювання результатів у роботі з донорами

Цифри чи сенси? Як змінюється логіка вимірювання результатів у роботі з донорами

Стаття
Бути ефективними чи нейтральними?

Бути ефективними чи нейтральними?

Відкритий лист
Війна не конфлікт. Відкритий лист

Війна не конфлікт. Відкритий лист

Стаття
Наука, яка не відбулася б без філантропів

Наука, яка не відбулася б без філантропів

Стаття
Який досвід українському сектору НУО можна запозичити у міжнародної спільноти

Який досвід українському сектору НУО можна запозичити у міжнародної спільноти

Стаття
Історія створення Фонду українських НУО

Історія створення Фонду українських НУО

Стаття
Дані як інструмент змін: як моніторинг і оцінка зміцнюють організації та їхні проєкти

Дані як інструмент змін: як моніторинг і оцінка зміцнюють організації та їхні проєкти

PDF-ФАЙЛ
“Філантропія по-українськи: хто, як та чому віддає”

“Філантропія по-українськи: хто, як та чому віддає”

Відкритий лист
Відкритий лист “Солідарність у діях”

Відкритий лист “Солідарність у діях”

Стаття
​Українські локальні організації є на 15,5% економічно ефективніші!

​Українські локальні організації є на 15,5% економічно ефективніші!

Стаття
Рекомендації для формування програм організаційного розвитку для локальних ОГС

Рекомендації для формування програм організаційного розвитку для локальних ОГС

Стаття
“Нас з молоддю обʼєднує можливість творити суспільні зміни в нашій громаді”

“Нас з молоддю обʼєднує можливість творити суспільні зміни в нашій громаді”

Стаття
Дар’я Рибальченко: треба домовитися про принципи — як ми бачимо нашу майбутню Україну

Дар’я Рибальченко: треба домовитися про принципи — як ми бачимо нашу майбутню Україну

Стаття
“Донори – це живі люди. Ми теж втомились від бюрократії”

“Донори – це живі люди. Ми теж втомились від бюрократії”

Стаття
Як зберегти культуру донатів?

Як зберегти культуру донатів?

Стаття
Навіщо організаціям потрібні мережі та партнерства?

Навіщо організаціям потрібні мережі та партнерства?

Стаття
Історія благодійності в Україні.

Історія благодійності в Україні.

Стаття
Мир це не лише відсутність війни, а й мир в громаді та суспільстві!

Мир це не лише відсутність війни, а й мир в громаді та суспільстві!

Стаття
Розвиток молоді в рамках проєкту Молодіжні банки ініціатив

Розвиток молоді в рамках проєкту Молодіжні банки ініціатив

Стаття
Як фонди громад зі всього світу підтримують Україну!

Як фонди громад зі всього світу підтримують Україну!

Стаття
Вплив локалізації міжнародної допомоги на розвиток ОГС та надання допомоги”

Вплив локалізації міжнародної допомоги на розвиток ОГС та надання допомоги”

Стаття
Як заповнити заявку на проект, щоб пройти?

Як заповнити заявку на проект, щоб пройти?

Стаття
Чи були волонтери в часи Другої світової війни?

Чи були волонтери в часи Другої світової війни?

PDF-ФАЙЛ
Попередження вигорання для команд

Попередження вигорання для команд

PDF-ФАЙЛ
Гайдлайн по менеджменту гуманітарних проєктів.

Гайдлайн по менеджменту гуманітарних проєктів.

Стаття
Локалізація ресурсів як засіб пришвидшити розвиток громадянського суспільства в Україні

Локалізація ресурсів як засіб пришвидшити розвиток громадянського суспільства в Україні

Стаття
Результати круглого столу для українських громадських організацій

Результати круглого столу для українських громадських організацій

Стаття
Як обрати українську організацію, яку можна підтримати?

Як обрати українську організацію, яку можна підтримати?

PDF-ФАЙЛ
Освітній онлайн курс для діяльності ОГС

Освітній онлайн курс для діяльності ОГС