Стаття
У чому перевага мережевості, як вона допомагає в часи криз та навіть війни, чому від партнерування виграють всі учасники, а також про особливості та відмінності моделі Національної мережі розвитку локальної філантропії — Громадський Простір поспілкувався з її очільницею Дар’єю Рибальченко.
Національна мережа розвитку локальної філантропії “Філантропи” об’єднала більше десятка неурядових організацій України, що працюють за принципом “community foundation”, залучаючи та перерозподіляючи благодійні фінансові та матеріальні ресурси для задоволення першочергових потреб своїх громад. Головним завданням мережа бачить поширення кращих практик філантропії та створення нових сучасних форм громадської участі. Під час повномасштабної війни мережа не стоїть осторонь, а допомагає там, де найбільше потрібно. Про це йтиметься в нашій бесіді.
Примітно, що ми запізнилася на зустріч з Дар’єю майже на годину — через повітряну тривогу, але попри все розмова відбулась — такі реалії, в яких живемо і працюємо…
Дар’є, ви щойно повернулися з Нью-Йорка, де вивчали філантропію…
Так, в мене було не зовсім навчання, я робила дослідження на кафедрі Міського університету Нью-Йорка. Там є Центр для людей, які вже закінчили навчання, але продовжують робити дослідження. Там є кафедра, яка називається “Філантропія та громадянське суспільство”. І вони вже з 1989-го щороку набирають когорту студентів. Проходять різні лекції, кожен зі студентів робить дослідження. Я працювала над питанням, як покращити роботу нашої організації. Бо ми є моделлю, яка виникла закордоном ще напочатку 20 століття. Закордоном подібні організації існують вже більше років, там є більше досвіду, відповідно для мене було цінно вивчити цей досвід різних країн, побачити, як працюють організації, які вивчають, працюють за тією ж моделлю як і ми, і взяти для своєї стратегії, для нашого розвитку щось нове і практичне.
Річна конференція мережі
Чим ваша модель організації відрізняється від українських?
працюємо як асоціація фондів громад
Ми працюємо як асоціація фондів громад. Для того, щоб розповісти більше, як ми працюємо, треба почати з того, що таке фонд громади…
Фонд громади — це така благодійна організація, яка працює на місцевому рівні і має кілька напрямків роботи. Зокрема, це побудова активів. В Європі, в США це часто ендавмент, тобто це фонди, які накопичують певну суму ресурсів і потім з відсотків з цих ресурсів видають гранти. Тобто підготувати громади до того, що там завжди будуть ресурси на те, щоб задовольнити потреби цієї громади. З наших фондів тільки один на сьогодні має такий ендавмент. І він не те, щоб дуже великий — він покриває адміністративні видатки цієї організації, але на всі інші проекти вони додатково працюють, залучають гранти і фінансування.
Учасники мережі
Наступний пункт, з чим працюють фонди громад, це побудова зв’язків на рівні громади. Вони займають таку лідерську роль, яка об’єднує громадськість, бізнес, ОМС для того, щоб побудувати краще життя в громаді. І наступний пункт — це про гранти. Тобто фонди громади — це грантонадаюча локальна організація. В ідеальному форматі — це гроші громади, які розподіляються на потреби громади, тобто локальні ресурси, які зібрали, оцінили потреби громади і видали на те, що на сьогодні потрібно громаді.
Я можу навести такий приклад, як на мене, доволі яскравий. У нас є фонд громади міста Херсон “Захист”. У 2021-му році в них була програма, спрямована на безпеку. Вони провели опитування, що турбує людей в громаді в контексті безпеки. І визначили, що їх дуже турбує те, що вони знаходяться поруч з Кримом, окупованою територією. Був запит громади на те, щоб розробити карту бомбосховищ. За пів року до повномасштабного вторгнення фонд громади за локальні ресурси і десь з допомоги міжнародних партнерів створював карту бомбосховищ. Бо вони якраз могли це дослідити, адже є локальними, бо вони там працюють, знають громаду, можуть у них запитати і зробити те, що потрібно громаді.
Ця карта стала в нагоді?
Звісно, через те, що була окупація і не було зв’язку, доступу до багатьох ресурсів у людей, які проживали там, не було. Але було проведено дослідження, що більшість бомбосховищ на той час були непридатні до використання. Деякі бомбосховища вони ремонтували, деякі включали в список. Але так — на той момент вже було розуміння, що ми не готові до вторгнення.
У чому перевага бути саме мережею?
один в полі не воїн
Як говорять наші фонди, один в полі не воїн. Ми як мережа надаємо сервіс, який би покращував роботу наших фондів громад місцево. Ми допомагаємо їм з розбудовою потенціалу. Популяризуємо і допомагаємо знаходити цей peer-to-peer learning, коли вони можуть один в одного навчатися. Плюс допомагаємо їм з навчанням, із закордонним досвідом. Тобто допомагаємо їм організувати поїздки закордон до інших фондів — відвідати, подивитися, познайомитись. Інформуємо про досвід, про лекції міжнародних фондів. Ми теж залучені в різні міжнародні асоціації, звідки беремо інформацію і приносимо нашим фондам. Маємо внутрішні гранти на організаційний розвиток, тобто тільки учасники нашої мережі мають доступ до цього фінансування. Вони його можуть використовувати на лекторів, на поїздки, на різні потреби фонду.
Наступне — це комунікація. Ми намагаємося підсвічувати роботу наших фондів, популяризувати їх як на українському, так і на міжнародному рівнях.
Також адвокація. Разом з фондами ми визначили, які пріоритети в адвокації у нас є на сьогодні і намагаємося лупати цю скалу потрохи.
Серед наших завдань — розбудова потенціалу локальної філантропії. Мережа популяризує соціальне підприємництво і намагається будувати зв’язки між місцевими підприємцями, місцевими небайдужими людьми і нашими фондами.
Останній пункт — фінансування. Ми допомагаємо їм законектитися з донорами. Ми також займаємося регрантингом на якісь соціальні проекти. Бо інколи донорам простіше дати більше фінансування на одну організацію, яка вже розподілить їх на менші проекти. Ми так виступали декілька разів регрантерами для наших фондів і відповідно надавали фінансування.
Скільки нині організацій входить до Мережі?
На сьогодні це 15 організацій.
З яких куточків України?
Зі всієї України. У нас є Харків, Миколаївська область, Херсонська область, Київщина, Львівщина, Вінниця…
Річна конференція мережі
Як повномасштабне вторгнення вплинуло на вашу діяльність?
Напевно, посилило її. Бо коли починалося вторгнення, всі були розгублені. І те, що ми Мережа, стало нашою перевагою — ми почали будувати ці перші зв’язки. Почали дзвонити і питати, в кого є потреби, в кого є ресурси, об’єднуватися, в першу чергу, між фондами, обмінюватися ресурсами, інформацією. До прикладу, у нас є фонд в Березані. Димерка була окупована, а Березань на лінії вогню. Був обмежений доступ і доставка товарів. І наш Фонд громади “Рідня” з міста Стрий, Львівщина, відправляв їм гуманітарну допомогу. Так само відбувалося між вінницьким фондом з міста Бар, які доставляли на Херсонщину, коли туди ще можна було доставити. Пам’ятаю, що Бар отримав велику допомогу з кормами для тварин, тоді на початку великої війни був великий запит на це…
У вас триває нині шість проектів, на яких напрямках ви сфокусовані?
Серед наших напрямків — гуманітарне реагування, локалізація, залучення молоді, розбудова підприємництва і аграрний напрямок, це стосується продовольчої безпеки.
Команда мережі
У чому саме ваша додана вартість, чим вирізняється ваша діяльність?
не працюємо зі всім і там, де дають гроші
Цікаве питання. Я якраз планую робити дослідження, щоб підсвітити це коефіцієнтами, певними цифрами. Але на сьогодні ми дуже локальні: розуміємо потреби нашої громади і це наш основний фокус. Ми не працюємо зі всім і там, де дають гроші. Ми працюємо саме на потреби нашої громади, на потреби спільноти, і це не завжди великі міста. Це Березань, Стрий, Бар… Так, в нас є Харків, Житомир, які більші, але всі вони сфокусовані на місцевих потребах.
Чи йдеться про адресну допомогу?
Не завжди. Так, звісно, адресно також. Ми знаємо умовну тьотю Любу, яка на інвалідному візку і не може приїхати отримати допомогу. Але це також про те, що Фонд громади “Подільська громада” з Вінниці, коли минулого року прилетіло в бізнес центр, почав видавати гранти місцевим підприємцям, які втратили офіси і обладнання. Вони почали підтримувати лікарів з грантами на їхню емоційну підтримку та проекти, спрямовані на лікарів. Це про розуміння настроїв спільноти і розуміння того, яка група цієї спільноти наразі потребує допомоги, де ми, що можемо підсилити за допомогою наших міні-ресурсів, за допомогою наших вмінь комунікувати з міжнародними донорами, за допомогою наших вмінь прозоро і чесно працювати з локальними ресурсами. За допомогою наших знань — де і який бізнес буде зацікавлений надати ресурси, наприклад, склад під гуманітарну допомогу. Мова йде про це.
